04 Авг 2017

1 серпня 2017 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою.
Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою відкриє безмитний доступ для українських експортерів до 98% ринків товарів. Водночас, з огляду на різний ступінь економічного та соціального розвитку сторони застосовуватимуть принцип асиметричності зобов’язань, що дозволить Україні адаптувати торгівлю з Канадою до нових умов. Відтак, Україна використовуватиме перехідні періоди до повної лібералізації імпортних мит.
Згідно прогнозних розрахунків впровадження в дію Угоди призведе до незначних втрат доходів Державного бюджету, зокрема від скасування ввізних мит приблизно на 1,2 млн доларів США у перший рік дії Угоди. Водночас у середньостроковій перспективі недонадходження можуть бути компенсовані за рахунок ПДВ, а також збільшення притоку прямих іноземних інвестицій обсягом близько 36 млн доларів США протягом трьох років.
Положення Угоди відповідають стандартам СОТ і зобов’язанням сторін в цій міжнародній організації, а також забезпечують поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема у частині: торгівлі товарами, правил та процедур визначення походження; сприяння торгівлі; застосування захисних, санітарних та фітосанітарних заходів; зниження технічних бар’єрів у торгівлі; доступу до державних закупівель; захисту прав інтелектуальної власності; електронної комерції; захисту навколишнього середовища; врегулювання спорів тощо.

Державна фіскальна служба України
1. До уваги платників акцизного податку!
06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.
Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.
Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть застосовуватися з 01.08.2017 року.

Національний банк України
1. Національний банк України зберіг облікову ставку незмінною

Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12.5% річних.
Збереження облікової ставки на рівні 12.5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 03 серпня 2017 року № 493-рш «Про розмір облікової ставки». Проведення стриманої монетарної політики зумовлено необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції.
Детальніше ознайомитись можливо за посиланням.

2. Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування

Правління Національного банку України  Постановою №73 від 01.08.2017 року затвердило Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування.
Згідно Постанови не оподатковуються:1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах (далі – рахунки):

  • операції з відкриття, закриття рахунків клієнтів;
  • переоформлення рахунків клієнтів, у тому числі переоформлення рахунку клієнта на рахунок ліквідаційної комісії у зв’язку з його ліквідацією.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів:

  • надання бланків карток із зразками підписів, у тому числі для заміни карток із зразками підписів;
  • надання виписок з рахунків клієнтів (на паперовому носії, в електронному вигляді, у вигляді текстових повідомлень, з використанням платіжних пристроїв, мобільного зв’язку тощо) та додатків до них;
  • надання дублікатів виписок з рахунків клієнтів;
  • надання документів (копій документів), які є документальним підтвердженням переказу коштів, у тому числі за операціями з використанням електронних платіжних засобів; видача дублікатів/копій касових, розрахункових та інших документів, які зберігаються в архіві;
  • оформлення документів (грошових чекових книжок, довіреностей на розпорядження/або виконання операцій за рахунком тощо) під час відкриття, обслуговування рахунків клієнтів, а також закриття рахунків клієнтів з їх ініціативи;
  • розшук (запит), уточнення, повернення, анулювання, зміна умов переказів, авізованих та наданих гарантій, акредитивів; підтвердження проведених платежів, залишків за рахунками;
  • видача довідок на вивезення з України іноземної валюти (чеків, платіжних карток), знятої з рахунків або купленої в уповноваженому банку;
  • надання довідок власникові рахунку на вимогу державних органів, що стосуються розрахунково-касового обслуговування клієнтів (про відкриття/закриття та наявність рахунків, про підтвердження сплати статутного капіталу, підтвердження залишків коштів на рахунках, відсутність чи наявність кредитів, стан розрахунків тощо), згідно зі статтями 60 ‒ 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність”;
  • надання довідок, що стосуються розрахунково-касового обслуговування клієнтів (про відкриття/закриття, наявність рахунків, підтвердження залишків коштів на рахунках, відсутність чи наявність кредитів, курс гривні до іноземних валют та банківських металів, стан розрахунків за договором (кредиту/позики, експорту/імпорту тощо), здійснені операції з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, у тому числі для погашення кредиту), а також інформації, необхідної для формування аудиторського звіту тощо;
  • відправлення повідомлень про уточнення платіжних реквізитів, повернення або відкликання розрахункового документа на підставі документа про відкликання.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів:

  • проведення розрахунків клієнтів зі списання та зарахування коштів завсіма видами рахунків у національній та іноземній валютах;
  • переказ коштів у національній та іноземній валютах з одного рахунку клієнта на інший його рахунок;
  • переказ коштів (у тому числі приймання комунальних та інших платежів від фізичних осіб) у національній та іноземній валютах через рахунки та без їх відкриття (незалежно від порядку оплати);
  • ведення рахунків банків-кореспондентів;
  • виконання операцій з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв з використанням електронних платіжних засобів, систем “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет-банк”, телефонний банкінг);
  • виконання операцій за приватизаційними рахунками;
  • обмін (конвертація) іноземної валюти в безготівковій формі;
  • виконання переказних доручень іноземних банків на користь громадян;
  • купівля-продаж безготівкової іноземної валюти, банківських металів за дорученням клієнтів та для здійснення власних операцій банку;
  • пересилання та передавання розписки одержувача переказу відповідно до умов переказного доручення;
  • обслуговування рахунків, що передбачає проведення платежів за договорами щодо виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами/позиками в іноземній валюті.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною:

  • перевірка документів, оформлення та/або внесення змін до договорів, на підставі яких виконуються операції з розрахунково-касового обслуговування;
  • унесення погоджених змін до умов акредитивів та гарантій;
  • надання, авізування гарантій та виконання операцій за наданими/авізованими гарантіями;
  • проведення розрахунків із застосуванням чистого або документарного інкасо;
  • оформлення інкасових доручень за експортними інкасо;
  • приймання та передавання документів за імпортними інкасо;
  • інкасо іменних чеків;
  • пересилання або повернення на інкасо платіжних документів, дорожніх, іменних чеків, у тому числі несплачених;
  • зміна умов інкасових доручень або їх анулювання за експортними інкасо, авізування змін умов інкасових доручень за імпортними інкасо;
  • опротестування векселів, отриманих за інкасо, у разі їх несплати;
  • операції з випуску, видачі та погашення ощадних книжок, ощадних (депозитних) сертифікатів, які згідно із законодавством України прирівнюються до вкладів (депозитів), їх переоформлення в разі втрати або пошкодження (непридатності до використання), закінчення попередньої ощадної книжки;
  • установлення, підключення, відключення до/від систем дистанційного обслуговування, у тому числі надання/генерація/перегенерація паролів, що забезпечують можливість проведення переказів;
  • розрахункові операції, що проводяться з використанням міжнародних, внутрішньодержавних, внутрішньобанківських та інших платіжних систем;
  • проведення розрахунків на кліринговій основі;
  • виконання операцій, відкриття, авізування та підтвердження акредитивів у будь-якій валюті за внутрішньоторговельними, імпортними, експортними операціями клієнтів;
  • обмін, надсилання, отримання повідомлень та/або документів між банками за розрахунковими операціями на підставі письмового звернення клієнта.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів:

  • приймання готівки від клієнтів та банків-кореспондентів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших осіб або на відповідний рахунок банку (у тому числі не придатних до обігу банкнот (монет), виведених з обігу банкнот (монет));
  • видача готівки клієнтам та банкам-кореспондентам (у тому числі попередня підготовка готівки для видачі клієнтам) за видатковими касовими документами, іменними та дорожніми чеками, з їх рахунків чи відповідногорахунку банку з використанням електронних платіжних засобів;
  • приймання готівки національної та іноземних валют для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;
  • конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави з оформленням відповідних документів;
  • купівля у фізичних осіб ‒ резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти та банківських металів, продаж фізичним особам ‒резидентам і нерезидентам банківських металів та фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові кошти в грошовій одиниці України;
  • купівля та продаж готівкової іноземної валюти й банківських металів для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів;
  • зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
  • розмін банкнот іноземної валюти одного номіналу на банкноти іншого номіналу (без зарахування їх на рахунок);
  • купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкові кошти в грошовій одиниці України, а також купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкову іноземну валюту з наданням відповідних квитанцій або касових ордерів;
  • обмін зношених, значно пошкоджених, з дефектом виробника банкнот (монет) національної валюти, а також тих, що вилучаються з обігу, на придатні до обігу;
  • вилучення з обігу та приймання на дослідження щодо справжності та платіжності сумнівних банкнот (монет) національної валюти, а іноземної валюти ‒ на справжність;
  • обмін банкнот національної валюти одного номіналу на банкноти іншого номіналу, а також банкнот національної валюти на обігову і розмінну монету та зворотний обмін;
  • вкладні (депозитні) операції (приймання та видача готівки за вкладами (депозитами), переказ вкладів (депозитів));
  • підкріплення готівкою (банкнотами, обіговими та розмінними монетами) операційної каси уповноваженого банку із запасів готівки Національного банку України, що передані на зберігання до уповноваженого банку, та вкладання готівки (банкнот, обігових та розмінних монет) операційної каси уповноваженого банку до запасів готівки Національного банку, які зберігаються в уповноваженому банку.

6. Операції із електронними платіжними засобами (далі – ЕПЗ):

  • обслуговування ЕПЗ (оформлення та видача ЕПЗ користувачу, у тому числі заміна втраченого користувачем, пошкодженого з вини користувача ЕПЗ та заміна ЕПЗ після завершення його терміну дії; зміна лімітів ЕПЗ чи їх платіжних додатків; унесення, вилучення ЕПЗ до/із стоп-списку тощо);
  •  проведення міжбанківських взаєморозрахунків за операціями з ЕПЗ;
  • зміна персонального ідентифікаційного номера (далі ‒ ПІН-код) на платіжному пристрої;
  • відновлення ПІН-коду через платіжний пристрій;
  • виконання операцій за розрахунками з використанням ЕПЗ.

7. Операції з векселями:

  • оформлення та видача векселів (крім операцій з продажу бланків), переоформлення векселів та/або пакета документів до них;
  • виконання операцій із врахування, авалювання векселів та виконання банком за дорученням клієнтів обов’язків особливого платника (доміциліата);
  • операції розрахункової палати щодо прийняття векселів до платежу, у тому числі зберігання векселів до настання строку платежу;
  • унесення погоджених змін до умов договору про надання аваля за векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей:

  • випуск, погашення електронних грошей;
  • розповсюдження електронних грошей;
  • надання засобів поповнення електронними грошима електронних пристроїв, у тому числі продаж скретч-карток;
  • продаж наперед оплачених карток багатоцільового використання;
  • приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти;
  • здійснення обмінних операцій з електронними грошима;
  • переказ електронних грошей між користувачами – фізичними особами;
  • обслуговування розрахунків з використанням електронних грошей.

Постанова набирає чинності 04 серпня 2017 року.

Національний банк України

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6027-д від 31.07.2017 року про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування.
Законопроектом передбачається:

  • зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;
  • усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
  • спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
  • урегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
  • узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.

Законопроекти

1. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №7010 від 28.07.2017 року  про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.

Законопроектом передбачається:

  • створення належної законодавчої бази для запровадження та функціонування механізму «єдиного вікна» на кордоні, що є важливим чинником для покращення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зменшення часу, необхідного для здійснення експортно-імпортних операцій, поліпшення інвестиційної привабливості України а також підвищення інституційних спроможностей державних органів щодо здійснення контролю за міжнародною торгівлею;
  • скасування положень, які прямо або опосередковано вказують на необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документу, виданого одним державним органом, іншому державному органу;
  • скасування необґрунтованих перешкод для експорту українських товарів шляхом узгодження положень частини восьмої статті 319 Митного кодексу України та вимог Законів «Про ветеринарну медицину», «Про карантин рослин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо здійснення контрольних процедур у відношенні товарів, що експортуються згідно з вимогами країни призначення, а не в обов’язковому порядку;
  • приведення існуючих на сьогодні процедур контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та законодавчих підстав для їх здійснення у відповідність з Угодою СОТ «Про застосування санітарних та фітосанітарних заходів», яка є невід’ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі і обов’язкова для всіх членів СОТ, у тому числі і для України.

В результаті гармонізації товари та транспортні засоби, що ввозяться на територію України (у тому числі з метою транзиту), підлягатимуть:

  • митному контролю, що здійснюється митницями Державної фіскальної служби;
  • прикордонному контролю, що здійснюється підрозділами Державної прикордонної служби України, який включатиме радіологічний контроль;
  • ветеринарно-санітарному, фітосанітарному контролю та державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що здійснюються в рамках проведення санітарних, фітосанітарних заходів новоствореною Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Також буде забезпечено скорочення кількості контролюючих органів на кордоні за рахунок:

  • покладення на посадових осіб митниць обов’язків щодо перевірки дозвільних документів, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
  • покладення на посадових осіб Державної прикордонної служби обов’язків щодо перевірки рівня радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України, які на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
  • скасування санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон, який на сьогодні фактично зведений до отримання «висновку» — дозвільного документа, що видається на підставі заяви з доданими документами та жодним чином не свідчить про проведення реальної перевірки конкретного товару. Більше того, такий висновок має строк дії до 5 років.

Натомість:

  • санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється посадовими особами санітарно-епідеміологічної служби на митній території України після митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України;
  • в пунктах пропуску через державний кордон України функції посадових осіб санітарно-епідеміологічної служби обмежуються проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів шляхом здійснення медичного огляду пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб.

 

2. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях

В Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6755-1 від 01.08.2017 року  про внесення змін до Митного кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях.

Законопроектом пропонується:
Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 200 євро та сумарна вага таких товарів не перевищує 50 кг, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

Також рекомендуємо: